Виставки

«Олімпійське сузір’я України»

(книжково-ілюстративна виставка) 

"Книги, що дають натхнення"

(виставка-хоббі)

Розділи:

1. Для тих, хто любить майструвати.

2. Чарівний світ дерева.

3. Шити - це просто.

4. Чарівні візерунки.

"Розум без книги - що птах без крил"

(ілюстративна виставка)

   "Він муз служитель благородний"

( виставка- портрет до170-річчя від дня народження І.К. Карпенка-Карого )

"І слово виростає із любові,а особливо слово Кобзаря"

(книжкова виставка)

Розділи:

1. Шляхами великої долі.

2. Сила Шевченкового слова.

3. "Кобзар" - книга правди.

«Літературними стежками рідного краю»

(віртуальна виставка)

1розділ « Я тут зростав…»

Великі дороги в широкий світ завжди починаються від стежки біля рідної оселі, як велика мудрість вчених книг від перших сторінок букваря, як багатство і краса поезії – від материнської пісні, співаної над, колискою, як слава і велич землі рідної – від любові й таланту синів її …

Рыбаков А. Тяжелый песок: роман / Анатолий Рыбаков. – М.: Гудьял-пресс, 2000. – 288 с.

   Любовь героев романа Анатолия Рыбакова – Рахили и Якова – зародилась накануне мировой войны. Ради нее он переезжает из Швейцарии в СССР. Им предстоит пройти через жернова ХХ века – страдая и надеясь, теряя близких и готовясь к еще большим потерям…

Опубликованный впервые в «застойные» времена и с трудом прошедший советскую цензуру, роман стал событием в литературной жизни страны.

Рассказанная Рыбаковым история еврейской семьи, основана на событиях, происходящих в городе Щорс, в размеренную и достойную жизнь которой ворвался фашистский «новый порядок», вскрыла трагедию всего советского народа…

 Вакуловская Л.А. Свадьбы: повести и рассказы / Лидия Вакуловская. – М.: Современник, 1979 . – 351 с. – (Новинки «Современника»).

     Писательница Лидия Вакуловская родилась в г.Сновск (Щорс) Черниговской обл. в семье военнослужащего.

     Часто бывала в родном городе и провела злесь последние годы жизни. Много пишет на местные сюжеты. Так появилась повесть «Свадьбы» и ряд рассказов, вошедших в одноименный сборник. Произведения проникнуты любовью к людям, к земле, где родилась, заботой о ее красоте и богатстве. Они наполнены жизнелюбием, добрым украинским юмором, глубоким знанием жизни.

Евсеенко И.И. Пока печаляться колокола / Иван Евсеенко. – Воронеж: Центр духовного возрождения Чорноземного края, 2008. – 592 с.

      В новую книгу известного русского писателя, лауреата премий им. И. Бунина, им. И. Тургенева, им. А. Платонова и других литературных премий Ивана Евсеенко вошли повести и рассказы, посвященные острым социально-нравственным проблемам современности. Во многих из них затрагивается традиционная для Ивана Евсеенко тема Великой Отечественной войны и послевоенного детства, сюжеты связаны с родиной писателя.

На обложке: старинная деревянная церковь на родине Ивана Ивановича Евсеенко, село Займище Щорского района Черниговской области.

Дудко І.П. Рідна Хрінівка моя: дослідження, нариси, етюди, вірші / Іван Дудкою – Городня, 2005. – 90 с.

      Вже по зоголовку читач може догадатись, що книга ця присвячена маловідомому поліському селу Хрінівці Щорського району Чернігівської області, де народився і виріс автор.

     Писати було важко, але варто. Важко тому, що про село залишилось дуже мало архівних документів. Варто тому, що городища навколо села засвідчували, що місцевість над Сновом і Цатою була заселена за кілька тисячоліть до нашої ери, Хрінівка в складі трьох держав має за плечима майже читири століття. Люди там жили хоч і не видатні, але по своєму цікаві і мудрі.

Максимець М.М. Таємниця гори діда Лева: повість / Микола Максимець. – Чернівці: Букрек, 2012. – 272 с.: іл.

      Микола Миколайович Максимець уродженець села Старі Боровичі Щорського району Чернігівської області.

«Таємниця гори діда Лева» – то бентежна літературна оповідь про літа повоєнного дитинства, відкрита книга синівських почуттів до свого села, батьківської хати, працьовитих і мудрих земляків, дивовижної поліської природи і всього, що оточує небайдужу молоду людину, котра прагне серед доріг буденності віднайти омріяну жар-птицю.

Смоляк О. Річка снів і яви / Олександр Смоляк. – Коломия: Видавничо-поліграфічне товариство «Вік», 2008. – 408 с.

           До нової книги українського письменника Олександра Смоляка, який народився в селі Займище Щорського району Чернігівської області, увійшли роман-хроніка «На земній дорозі» та документальні записки про авторове село і його рід – «Річка снів і яви». Якісь окремі риси рідного письменникові села читач помітить і в романі, але там не тільки назва села інша, вигадана, – персонажі роману, перипетії їхніх взаємин теж є плодом авторського вимислу. Спільне тут інше: невигаданий фактаж і документ служать у письменника повнішому й всебічному зануренню в реалії життя, в його недоладності і довершеність, спотворення і красу.

Лащенко С.И. Турьянские небеса. – Львов: «Ахилл», 2003. – 92 с.

      «Тур’янські небеса» - це книга-роздум про роль і місце людини на землі, про її взаємини з природою. Особливість її в тому, що вона складена винятково на документальному матеріалі. Використано щоденники провінційного вчителя, вихідця з села Тур’ї Щорського району Чернігівської області, І.Г. Лащенка, його публіцистичні статті, листування з земляками, численні фотознімки тієї пори.

2розділ « В віршах і піснях рідний край»

                                                                       Я починаюсь з отчої землі

Як меч – з вогню,

            як ніжна пісня – з мови,

Як творчість – із великої любові.

Я починаюсь з отчої землі.

                                    С. Бурлаков

Дорошенко Ф.М. Займищанські мотиви: поезії, пісні, оповідання / Федір Дорошенко. – Займище, 2004. – 176 с.

    « На займищанському небосхилі знову і знову спалахують нові зірки, відкриваються нові таланти. Хто б міг подумати, що в цьому стриманому сором’язливому чоловікові, яким ми знаємо Федора Миколайовича Дорошенка, голову Займищанської сільради, криється такий вулкан почуттів, що втілюються у хвилюючу поезію.»

М.Лукашова «Промінь Жовтня» 19 липня 1997 року.

Корінь А.М. Віку мого день: наївні вірші / Антоніна Корінь; редактор і упоряд. В.О. Погрібний. – Кіровоград: Степ, 2000. – 342 с.

     Антоніна Корінь народилася в селі Софіївка Щорського району Чернігівської області.

      Героїня її книги прожила у віршах тридцять літ – як один день. Скільки радісних, печальних, тривожних і болючих митей втілилось у цей «день»! Книжка ця – віршований клубок пам’яті жінки про себе в усіх ролях і станах: немовлятка, дівчинки, підлітка, юнки, дівчини, жінки, доньки, сестри, внучки, коханої, нареченої, дружини, матері, громадянки. І усвідомлення того, що жінка на землі – берегиня свого народу…

 Лантух О.С. Сад Сонця і Любові: ліричні вірші / Ольга Лантух; редактор Зоя Шматок. – Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2005. – 176 с.

        «Сад Сонця і Любові» – це світ поетеси Ольги Лантух (народилася в селі Бреч, нині Сновське Щорського району, потім жила у Великому Щимелі), світ прекрасний, самобутній і неповторний, сад душі, в якій є місце і цвіту, і плоду. Від Сонця і до любові все відчуваєте у поезіях. Вона – для вас: надто просто, щиро, щоб зрозуміло кожне серце.

Семененко О.П. Тихий ангел над нами літав. (Човен): вірші, листи, спогади / Олена Семененко. – 2-е видання, доп.- Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2007. – 96 с.

      Як мало часу відміряла доля Олені Семененко! Яким несправедливим мукам піддала її тіло! Але святою і чистою залишилися її душа, світлим – розум, щирим і співчутливим – серце.

        А ще Олена щиро любила Україну, кожного з нас, хто живе на цій землі, прагнула щастя та процвітання і всієї країни, і кожного її громадянина. На жаль, можливості і час, відведений їй, були дуже обмеженими.

        Як пам'ять про Олену залишились вірші. Вони такі ж ніжні і чисті як їх авторка, вони ніби зіткані з найглибших почуттів і переживань.

Федченко Р. І. Все, що найкраще в мене є…: поезії, пісні / Раїса Федченко. – Займище, 2000. – 42 с.

       Раїса Іванівна Федченко народилася в селі Хотуничі Щорського району Чернігівської області, нині живе в Щорсі.

       Вірші її народжувались разом з піснями і виплескувалися в одну мить з її душі. Кожне слово, кожна нота, пропущені через її серце, розкривають Раїсу Іванівну як обдаровану богом особистість.

Чеховська Л.І. Квітне душа ромашково / Людмила Чеховська. – Займище, 2000. – 54 с.

        Чеховська Людмила Іванівна народилася в селі Рогізки Щорського району Чернігівської області, зараз проживає в Чернігові.

        Вірші почала писати, навчаючись в початкових класах. Друкувалася в газеті «Промінь» з 1982 року. Відзначена за участь в обласному конкурсі «Ярмарок педагогічних ідей» у 1997 році.

Збірка віршів «Квітне душа ромашково»  – це гімн любові до рідної землі, до своєї малої батьківщини. Не дарма вона починається з розділу «Люблю свій край» і таких рядків:

               Люблю свій край у радості і горі,

               Люблю у будень, в радісні свята,

               Люблю ліси, поля люблю просторі,

               Бо все це – край мій – земленька свята.