«Олімпійське сузір’я України»
(книжково-ілюстративна виставка)
"Книги, що дають натхнення"
(виставка-хоббі)
Розділи:
1. Для тих, хто любить майструвати.
2. Чарівний світ дерева.
3. Шити - це просто.
4. Чарівні візерунки.
"Розум без книги - що птах без крил"
(ілюстративна виставка)
"Він муз служитель благородний"
( виставка- портрет до170-річчя від дня народження І.К. Карпенка-Карого )
"І слово виростає із любові,а особливо слово Кобзаря"
(книжкова виставка)
Розділи:
1. Шляхами великої долі.
2. Сила Шевченкового слова.
3. "Кобзар" - книга правди.
«Літературними стежками рідного краю»
(віртуальна виставка)
1розділ « Я тут зростав…»
Великі дороги в широкий світ завжди починаються від стежки біля рідної оселі, як велика мудрість вчених книг від перших сторінок букваря, як багатство і краса поезії – від материнської пісні, співаної над, колискою, як слава і велич землі рідної – від любові й таланту синів її …
Рыбаков А. Тяжелый песок: роман / Анатолий Рыбаков. – М.: Гудьял-пресс, 2000. – 288 с.
Любовь героев романа Анатолия Рыбакова – Рахили и Якова – зародилась накануне мировой войны. Ради нее он переезжает из Швейцарии в СССР. Им предстоит пройти через жернова ХХ века – страдая и надеясь, теряя близких и готовясь к еще большим потерям…
Опубликованный впервые в «застойные» времена и с трудом прошедший советскую цензуру, роман стал событием в литературной жизни страны.
Рассказанная Рыбаковым история еврейской семьи, основана на событиях, происходящих в городе Щорс, в размеренную и достойную жизнь которой ворвался фашистский «новый порядок», вскрыла трагедию всего советского народа…
Вакуловская Л.А. Свадьбы: повести и рассказы / Лидия Вакуловская. – М.: Современник, 1979 . – 351 с. – (Новинки «Современника»).
Писательница Лидия Вакуловская родилась в г.Сновск (Щорс) Черниговской обл. в семье военнослужащего.
Часто бывала в родном городе и провела злесь последние годы жизни. Много пишет на местные сюжеты. Так появилась повесть «Свадьбы» и ряд рассказов, вошедших в одноименный сборник. Произведения проникнуты любовью к людям, к земле, где родилась, заботой о ее красоте и богатстве. Они наполнены жизнелюбием, добрым украинским юмором, глубоким знанием жизни.
Евсеенко И.И. Пока печаляться колокола / Иван Евсеенко. – Воронеж: Центр духовного возрождения Чорноземного края, 2008. – 592 с.
В новую книгу известного русского писателя, лауреата премий им. И. Бунина, им. И. Тургенева, им. А. Платонова и других литературных премий Ивана Евсеенко вошли повести и рассказы, посвященные острым социально-нравственным проблемам современности. Во многих из них затрагивается традиционная для Ивана Евсеенко тема Великой Отечественной войны и послевоенного детства, сюжеты связаны с родиной писателя.
На обложке: старинная деревянная церковь на родине Ивана Ивановича Евсеенко, село Займище Щорского района Черниговской области.
Дудко І.П. Рідна Хрінівка моя: дослідження, нариси, етюди, вірші / Іван Дудкою – Городня, 2005. – 90 с.
Вже по зоголовку читач може догадатись, що книга ця присвячена маловідомому поліському селу Хрінівці Щорського району Чернігівської області, де народився і виріс автор.
Писати було важко, але варто. Важко тому, що про село залишилось дуже мало архівних документів. Варто тому, що городища навколо села засвідчували, що місцевість над Сновом і Цатою була заселена за кілька тисячоліть до нашої ери, Хрінівка в складі трьох держав має за плечима майже читири століття. Люди там жили хоч і не видатні, але по своєму цікаві і мудрі.
Максимець М.М. Таємниця гори діда Лева: повість / Микола Максимець. – Чернівці: Букрек, 2012. – 272 с.: іл.
Микола Миколайович Максимець уродженець села Старі Боровичі Щорського району Чернігівської області.
«Таємниця гори діда Лева» – то бентежна літературна оповідь про літа повоєнного дитинства, відкрита книга синівських почуттів до свого села, батьківської хати, працьовитих і мудрих земляків, дивовижної поліської природи і всього, що оточує небайдужу молоду людину, котра прагне серед доріг буденності віднайти омріяну жар-птицю.
Смоляк О. Річка снів і яви / Олександр Смоляк. – Коломия: Видавничо-поліграфічне товариство «Вік», 2008. – 408 с.
До нової книги українського письменника Олександра Смоляка, який народився в селі Займище Щорського району Чернігівської області, увійшли роман-хроніка «На земній дорозі» та документальні записки про авторове село і його рід – «Річка снів і яви». Якісь окремі риси рідного письменникові села читач помітить і в романі, але там не тільки назва села інша, вигадана, – персонажі роману, перипетії їхніх взаємин теж є плодом авторського вимислу. Спільне тут інше: невигаданий фактаж і документ служать у письменника повнішому й всебічному зануренню в реалії життя, в його недоладності і довершеність, спотворення і красу.
Лащенко С.И. Турьянские небеса. – Львов: «Ахилл», 2003. – 92 с.
«Тур’янські небеса» - це книга-роздум про роль і місце людини на землі, про її взаємини з природою. Особливість її в тому, що вона складена винятково на документальному матеріалі. Використано щоденники провінційного вчителя, вихідця з села Тур’ї Щорського району Чернігівської області, І.Г. Лащенка, його публіцистичні статті, листування з земляками, численні фотознімки тієї пори.
2розділ « В віршах і піснях рідний край»
Я починаюсь з отчої землі
Як меч – з вогню,
як ніжна пісня – з мови,
Як творчість – із великої любові.
Я починаюсь з отчої землі.
С. Бурлаков
Дорошенко Ф.М. Займищанські мотиви: поезії, пісні, оповідання / Федір Дорошенко. – Займище, 2004. – 176 с.
« На займищанському небосхилі знову і знову спалахують нові зірки, відкриваються нові таланти. Хто б міг подумати, що в цьому стриманому сором’язливому чоловікові, яким ми знаємо Федора Миколайовича Дорошенка, голову Займищанської сільради, криється такий вулкан почуттів, що втілюються у хвилюючу поезію.»
М.Лукашова «Промінь Жовтня» 19 липня 1997 року.
Корінь А.М. Віку мого день: наївні вірші / Антоніна Корінь; редактор і упоряд. В.О. Погрібний. – Кіровоград: Степ, 2000. – 342 с.
Антоніна Корінь народилася в селі Софіївка Щорського району Чернігівської області.
Героїня її книги прожила у віршах тридцять літ – як один день. Скільки радісних, печальних, тривожних і болючих митей втілилось у цей «день»! Книжка ця – віршований клубок пам’яті жінки про себе в усіх ролях і станах: немовлятка, дівчинки, підлітка, юнки, дівчини, жінки, доньки, сестри, внучки, коханої, нареченої, дружини, матері, громадянки. І усвідомлення того, що жінка на землі – берегиня свого народу…
Лантух О.С. Сад Сонця і Любові: ліричні вірші / Ольга Лантух; редактор Зоя Шматок. – Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2005. – 176 с.
«Сад Сонця і Любові» – це світ поетеси Ольги Лантух (народилася в селі Бреч, нині Сновське Щорського району, потім жила у Великому Щимелі), світ прекрасний, самобутній і неповторний, сад душі, в якій є місце і цвіту, і плоду. Від Сонця і до любові все відчуваєте у поезіях. Вона – для вас: надто просто, щиро, щоб зрозуміло кожне серце.
Семененко О.П. Тихий ангел над нами літав. (Човен): вірші, листи, спогади / Олена Семененко. – 2-е видання, доп.- Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2007. – 96 с.
Як мало часу відміряла доля Олені Семененко! Яким несправедливим мукам піддала її тіло! Але святою і чистою залишилися її душа, світлим – розум, щирим і співчутливим – серце.
А ще Олена щиро любила Україну, кожного з нас, хто живе на цій землі, прагнула щастя та процвітання і всієї країни, і кожного її громадянина. На жаль, можливості і час, відведений їй, були дуже обмеженими.
Як пам'ять про Олену залишились вірші. Вони такі ж ніжні і чисті як їх авторка, вони ніби зіткані з найглибших почуттів і переживань.
Федченко Р. І. Все, що найкраще в мене є…: поезії, пісні / Раїса Федченко. – Займище, 2000. – 42 с.
Раїса Іванівна Федченко народилася в селі Хотуничі Щорського району Чернігівської області, нині живе в Щорсі.
Вірші її народжувались разом з піснями і виплескувалися в одну мить з її душі. Кожне слово, кожна нота, пропущені через її серце, розкривають Раїсу Іванівну як обдаровану богом особистість.
Чеховська Л.І. Квітне душа ромашково / Людмила Чеховська. – Займище, 2000. – 54 с.
Чеховська Людмила Іванівна народилася в селі Рогізки Щорського району Чернігівської області, зараз проживає в Чернігові.
Вірші почала писати, навчаючись в початкових класах. Друкувалася в газеті «Промінь» з 1982 року. Відзначена за участь в обласному конкурсі «Ярмарок педагогічних ідей» у 1997 році.
Збірка віршів «Квітне душа ромашково» – це гімн любові до рідної землі, до своєї малої батьківщини. Не дарма вона починається з розділу «Люблю свій край» і таких рядків:
Люблю свій край у радості і горі,
Люблю у будень, в радісні свята,
Люблю ліси, поля люблю просторі,
Бо все це – край мій – земленька свята.
