Саме місто за роки окупації було наполовину зруйновано: був знищений пасажирський вокзал, майже всі пристанційні споруди, водонапірні башти, електростанція, виведене із строю паровозне депо, зірваний міст через Снов, зруйновано багато інших споруд, знищена експозиція музею, спалено 265 житлових будинків та Миколаївську церкву. За героїзм та відвагу 9 наших земляків у роки Великої Вітчизняної війни було нагороджено високим званням Героя Радянського Союзу, 2 – повних кавалера ордена Слави, тисячі нагороджені орденами і медалями. Вагомий внесок зробили наші земляки і у розгортання партизанського руху на Чернігівщині.
Протягом 50 – 80 рр. ХХ століття багато робилося по благоустрою міста. Сновськ перетворився на ошатне поліське містечко. Славне своїми людьми і досягненнями. Сучасне місто займає площу 1282 га, тут проживає 11,3 тис. чол.. Сновськ має своє неповторне обличчя. Тихе провінційне містечко, з вузькими, майже старовинними вуличками та дерев»яними будиночками, збудованими ще на початку минулого століття, час від часу стає майданчиком для зйомок кінофільмів та серіалів ( «Московська сага», «Важкий пісок», «Садівник», «Мертвий, живий, небезпечний», «Щастя моє»).
Сновськ – місто, в якому гармонійно поєднані минуле і сучасне. В центрі сучасного міста привертає увагу будівля, в якій зараз знаходиться міська рада. Цій будівлі вже більше ніж 100 років та і збудована вона була як І банк у місті.
За звичайною вивіскою «Сновська районна бібліотека» також захована 100-річна історія – тут раніше була синагога, так як у Сновську жили не лише українці, росіяни, але й євреї.
Збереглася і будівля першої пошти, де вже з 1903 року працював телеграф. Зараз це звичайний житловий будинок, на одній з найбільш старих вулиць – вулиці Миру.
