Практичний психолог

Практичний психолог гімназії

Тищенко Олена Володимирівна

Проблема над якою працює психолог « Обдарованість як головна ознака ефективного формування особистості в учні»

Основною метою діяльності психологічної служби школи є: максимальне сприяння формуванню особистості дітей з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей, здібностей, умінь та навичок через широке застосування досягнень психологічної науки.

Першочергові завдання:

1. Визначення готовності дітей до навчання в нових умовах за допомогою інтелектуальних, емоційних, поведінкових характеристик.

2.Виявлення індивідуальних особливостей гімназистів як основи пошуку оптимальної для кожної дитини сфери знань чи діяльності.

3. створення умов для позитивної адаптації гімназистів до навчання в закладі нового типу.

Перспективне завдання – формування компетентної особистості учня, готової до соціального, особистісного та професійного самовизначення.

Протягом навчального року:

• досліджуються рівень адаптації першокласників до навчання в нових умовах;
• застосовуються різноманітні форми роботи з учнями, схильними до девіантної поведінки та тими, що перебувають на внутрішньогімназійному обліку;
• досліджуються умови виховання та навчання дітей-сиріт та тих, що перебувають під опікою;
• у вигляді практичних семінарів відбувається психологічна просвіта педагогів;
• у формі індивідуальних та групових занять надається консультаційна допомога учням та їх батькам;
• готуються матеріали для батьків з актуальних проблем виховання, що розміщуються на сторінках стіннівки та презентуються на батьківських зборах та засіданнях клубу для батьків «Родинна просвіта»;
• відбуваються тренінгові заняття з учнями, спрямовані на запобігання правопорушенням, попередження шкідливих звичок, формування вмінь та навичок розв’язувати конфліктні ситуації, вести здоровий спосіб життя, знаходити своє гідне місце в колективі;
• під час ігрових та практичних занять з’являється можливість виявити учнів з якостями лідера, визначити рівень самооцінки дітей, їх творчі здібності, схильність до певних занять та професій;
• проводиться анкетування та діагностування з різних напрямків діяльності та виховання.

Такі форми та методи роботи психологічної служби дають можливість педагогам спланувати свою роботу з окремими учнями та класними колективами в цілому, постійно вносити корективи в процес навчання та виховання, сприяючи тим самим підвищенню ефективності навчально-виховного процесу.

Практичний психолог та соціальний педагог постійно працюють над розробкою власних методик та програм, запроваджують в практику роботи інноваційні технології, діляться надбаним досвідом з колегами під час засідань районних методичних об’єднань, друкують власні матеріали на сторінках журналу «Психолог», беруть участь в апробації програм, розроблених Інститутом інноваційних технологій Академії педагогічних наук України.

Зміст діяльності психологічної служби в гімназії.

Мета: створення умов для формування психічно зрілої особистості з розвинутою самосвідомістю як основою для подальшого життєвого і професійного самовизначення, забезпечення  розвитку рефлексивної свідомості та позитивної Я-концепції; створення умов для формування психічних новоутворень, що забезпечують здатність до самоідентичності, самоактуалізації.

Діагностичний напрям

Мета: визначення рівня сформованості психічних новоутворень, що забезпечують можливості успішної  соціально-психологічної адаптації та саморозвитку; вивчення рівня психічної зрілості учнів, вивчення рівня інтелектуального розвитку; вивчення рівня сформованості життєвих та професійних планів.

Розвиваючий напрям

Мета: розвиток самосвідомості учнів як основа для саморозвитку та формування позитивного самосприйняття і рефлексуючої свідомості.

Корекційний напрям.

Мета: корекція порушень розвитку особистості учнів, які цього потребують.

Зміст діяльності психологічної служби в роботі з педагогічними працівниками та батьками школярів.

Мета: психологічна просвіта педагогічних працівників та батьків, сприяння створенню в школі і вдома комфортного психологічного клімату, попередження можливих ускладнень у зв’язку з переходом на наступну вікову сходинку.

Зміст діяльності психологічної служби в роботі з учнями, що мають девіантну поведінку.

Мета: сприяння налагодженню психологічного контакту з учнями "груп ризику”; мотивація і підтримка у школярів бажання до самовизначення та самовиховання.

Зміст діяльності психологічної служби в роботі з обдарованими учнями

Мета: сприяння виявленню обдарованості всіх видів, розвиток схильностей і здібностей учнів та створення комфортного середовища для самовиявлення  школярів, сприяння самопізнанню і розвитку комунікативних та особистісних якостей

Зміст діяльності психологічної служби щодо збереження здоров’я учнів та працівників

Мета: забезпечення умов для збереження психічного та психологічного здоров’я, створення комфортного психологічного клімату в класному та педагогічному колективах.

 Семінар з вчителями проводить практичний психолог

Допоможемо адаптуватися дитині в п’ятому класі разом!!!

У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «класний керівник – учителі-предметники», уроки проходять у різних кабінетах. Інколи діти навіть змінюють школу, у них з’являються нові однокласники. До того ж перехід з початкової школи у середню співпадає зі своєрідною віковою кризою – початком переходу від дитинства, що є досить стабільним періодом розвитку, до молодшого підліткового віку.

 Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя». Адаптація у 5-му класі багато в чому схожа з адаптацією у 1-му класі.

 Що викликає стрес у п’ятикласників? Різкі зміни умов навчання, різноманітні та більш ускладнені вимоги, які ставлять до дітей середньої навчальної ланки, навіть зміна «статусу» у початковій школі на «наймолодшого» у середній – все це є досить серйозним випробуванням. У цей період діти можуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв’язку з цим у них може знизитись працездатність, вони можуть стати забудькуватими, неорганізованими. Іноді порушуються сон, апетит.

 Шановні батьки! Постарайтесь забезпечити дитині спокійну, доброзичливу обстановку, чіткий режим, зробіть так, щоб п’ятикласник відчув вашу підтримку та допомогу.

Що ускладнює адаптацію дитини до нових умов навчання?

 1. Протиріччя та неузгодженість вимог різних педагогів. До школяра вперше ставлять багато вимог. І він повинен навчитися враховувати ці вимоги, співвідносити їх одне з одним, долаючи пов’язані із цим труднощі, тому що ці вміння необхідні у дорослому житті.

 2. На п’ятикласника обрушується потік інформації, насичений термінами, незрозумілими словами. Вихід простий; поясніть дитині, що неповне, неточне розуміння слів нерідко лежить в основі нерозуміння шкільного матеріалу і в зв’язку з цим необхідно звертатися до довідників, слов

 ників.

 3. У п’ятому класі багато дітей відчувають самотність, тому що улюбленої першої вчительки немає поруч, а класному керівникові часто не вистачає часу приділяти їм увагу в тій же мірі. А інші «шаленіють» від свободи та носяться по всій школі, задираючись навіть до старшокласників. Дорослим у цій ситуації важливо зрозуміти, що все це – природні переживання, які необхідні для розвитку школяра, бо вони допомагають йому стати дорослим. Якщо відчуваєте, що адаптація затягується, зверніться до шкільного психолога. Ми маємо стати більш уважними, доброзичливими, таким чином допомагаючи школяру освоїти цю позицію.

                                Як забезпечити гармонійне навчання дитини?

(пам’ятка для батьків)

 У цьому періоді батькам можна скористатися рекомендаціями фахівців Філадельфійського дитячого центру по забезпеченню «гармонії між домашнім та шкільним життям дитини» :

 1. Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи. Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляємо з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, які дитина сповіщає вам, використовуйте їх у подальшому для того, щоб розпочати подібні бесіди про школу. Обов’язково запитуйте вашу дитину про його однокласників, справи у класі, шкільні предмети, редагогів.

 2. Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз у два місяці. Під час бесіди виразіть своє прагнення покращити шкільне життя дитини. Якщо між вами та вчителем виникають серйозні розбіжності, докладіть усіх зусиль, щоб мирно розв’язати їх, навіть якщо доведеться спілкуватися для цього з директором школи. Інакше ви можете випадково поставити дитину у незручне положення вибору між відданістю вам і повагою до свого вчителя.

 3. Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень.

 Знайте програму та особливості школи, де навчається ваша дитина. Вам необхідно знати, яке шкільне життя вашої дитини, та бути впевненим, що вона отримує гарну освіту. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які організують для батьків, використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатись, як ваша дитина навчається та як її навчають.

 4. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Встановіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих установок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання. Продемонструйте свій інтерес до цих завдань та впевніться, що в дитини є все необхідне, щоб виконати їх найкращим чином. Але якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.

 5. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі. Наприклад: любить фільми – купіть книгу, по якій поставлений фільм, так виникне любов до читання; любить гратися – купуйте довідники, так виникне прагнення дізнаватись про що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності.

 6. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли у шкільному житті дитини відбуваються зміни.